гриз

1. Рідкісне діалектне позначення для грижі (розриву або випинання внутрішніх органів).

2. У переносному значенні — важке переживання, тривога, сумнів, який “гризе” душу.

Приклади вживання

Приклад 1:
А то, як у вас тут бу­де щод­ня гриз­ня та свар­ка, то яко­во там і мені ле­жа­ти­меться? І мої кістки струс­нуться під зем­лею… – Ні, ма­мо, Га­ля бу­де жінка як­раз по мені.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |