плакода

1. У медицині та біології — скупчення клітин ектодерми на ранніх стадіях розвитку зародка, з якого формується певний орган чуття (наприклад, слухова плакода, очна плакода).

2. У техніці — тонка пластина або накладка, що зазвичай виконує захисну, ізолюючу або декоративну функцію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |