Древослів

Словник Української Мови

горювання

[ɦorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “горювати“; перебування у стані глибокого смутку, журби, скорботи; горювання.

  2. (спец.) Процес обробки (наприклад, деревини) вогнем або високою температурою для надання певних властивостей (міцності, стійкості до гниття, декоративного вигляду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горювання, р. горювання, д. горюванню, з. горювання, о. горюванням, м. горюванні, к. горювання

Більше записів