горювання

1. (діал.) Дія за значенням дієслова “горювати“; перебування у стані глибокого смутку, журби, скорботи; горювання.

2. (спец.) Процес обробки (наприклад, деревини) вогнем або високою температурою для надання певних властивостей (міцності, стійкості до гниття, декоративного вигляду).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |