горюваннячко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “горювання“, що означає невелике або легке горе, печаль, смуток; часто використовується для вираження співчуття або зневажливого ставлення до проблеми.

2. У літературній мові та фольклорі — образне позначення прикрої події, біди, часто з відтінком іронії або зневаги до її масштабів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |