пластина

1. Тонка, плоска та зазвичай тверда частина або деталь чого-небудь, що має певну форму і призначення (наприклад, металева, скляна, кісткова пластина).

2. Технічний пристрій, деталь або елемент конструкції у вигляді плоскої смуги, плити, покриття (наприклад, броньована пластина, друкарська пластина, нагрівальна пластина).

3. У біології та анатомії: пластинчасте утворення в організмі (наприклад, кісткова пластина, рогова пластина, листкова пластинка).

4. У геології: велика, відносно стабільна ділянка земної кори, що складає основу материків і океанів (тектонічна плита, літосферна пластина).

5. У фотографії та поліграфії: основа зі світлочутливого шару або з рельєфним зображенням, що використовується для друку.

6. У побуті: велика, переважно плоска та неглибока посудина для сервування їжі або інших цілей (подавальна пластина, судкова пластина).

Приклади вживання

Приклад 1:
Площа пластин конденсатора S і якщо л і- нійні р озміри пластин в е- ликі порівняно з d, то ел ек- тричне поле між пластина– ми можна вв ажати еквівалентним полю між двома н ескінченними площинами, які заряджені різнойменно і поверхневі гус ти- ни яких д орівнюють σ+ і σ− . Крім того, відстань d повинна бути настільки малою, щоб порушення однорідності поля поблизу його країв можна було не брати до уваги.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
У прохідному світлі буде доповняльна картина – центральне світле коло, наступне кільце темне і т. д. Нехай d – товщина повітряного ша- ру на відстані r від точки M. Оптична рі з- ниця ходу Δ між променем, який відбився від межі поділу повітряний шар – скляна пластина, і променем, який зазнав частк о- вого відбивання на межі поділу опукла п о- верхня лінзи – повітряний шар, дорівнює 2dn2 0λ±=∆ , де додаток 2 0λ± враховує втрату півхвилі при відбиванні світла. Якщо лінза і пла с- тина виготовлені зі скла, показник зало м- лення якого n, а шар між ними повітряний ( )1n0 = , то 2 0λ буде зі знаком „+”.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |