пластина

[plɑstɪnɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тонка, плоска та зазвичай тверда частина або деталь чого-небудь, що має певну форму і призначення (наприклад, металева, скляна, кісткова пластина).

  2. Технічний пристрій, деталь або елемент конструкції у вигляді плоскої смуги, плити, покриття (наприклад, броньована пластина, друкарська пластина, нагрівальна пластина).

  3. У біології та анатомії: пластинчасте утворення в організмі (наприклад, кісткова пластина, рогова пластина, листкова пластинка).

  4. У геології: велика, відносно стабільна ділянка земної кори, що складає основу материків і океанів (тектонічна плита, літосферна пластина).

  5. У фотографії та поліграфії: основа зі світлочутливого шару або з рельєфним зображенням, що використовується для друку.

  6. У побуті: велика, переважно плоска та неглибока посудина для сервування їжі або інших цілей (подавальна пластина, судкова пластина).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пластина, р. пластини, д. пластині, з. пластину, о. пластиною, м. пластині, к. пластино

Більше записів