підсубійник

1. У народній творчості та фольклорі: персонаж, другорядний або допоміжний герой, який супроводжує, допомагає або підпорядковується головному герою (субійнику), часто у контексті вертепної драми або народних іграшок.

2. У переносному значенні: людина, яка грає другорядну, підлеглу роль, виконує допоміжні функції або сліпо наслідує когось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |