підпорядковування

[pidporjɑdkoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “підпорядковувати” та результат такої дії; надання кому-, чому-небудь статусу підлеглого, залежного, встановлення чиєїсь влади над ким-, чим-небудь.

  2. У граматиці: синтаксичний зв’язок між словами в словосполученні та між частинами складного речення, при якому одне слово (чи частина) залежить від іншого і підпорядковується йому за формою та значенням.

  3. У логіці та математиці: відношення між об’єктами (класами, множинами тощо), коли один об’єкт цілком входить до іншого або є його частиною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпорядковування, р. підпорядковування, д. підпорядковуванню, з. підпорядковування, о. підпорядковуванням, м. підпорядковуванні, к. підпорядковування

Більше записів