Значення
-
АДОНІС, -а, чол.
-
У давньогрецькій міфології — вродливий юнак, коханець богині Афродіти, уособлення щорічного вмирання та відродження природи.
-
Бот. Трав’яниста рослина родини жовтецевих із яскраво-жовтими або червоними квітками; горицвіт (Adonis).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. адоніс, р. адоніса, д. адонісові, з. адоніса, о. адонісом, м. адонісі, к. адонісе