підпайка

[pidpɑjkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін у металургії та обробці металів: тонкий шар металу (наприклад, припою), що наноситься на поверхню деталі під час попередньої операції лудіння або паяння для забезпечення міцного з’єднання при подальшому остаточному паянні.

  2. Розмовна назва невеликої ділянки землі, яка безпосередньо прилягає до паї (основної земельної ділянки) або знаходиться під нею (на схилі, у підніжжя тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпайка, р. підпайки, д. підпайці, з. підпайку, о. підпайкою, м. підпайці, к. підпайко

Більше записів