АГЕНТУ́РА, и, жін.
1. Сукупність агентів (у 1, 2 знач.), які діють в інтересах певної держави, організації чи особи; мережа агентів. Ворожа агентура.
2. Збірн. до агент 3. Торговельна агентура.
3. Збірн. до агент 4. Страхова агентура.
агентура
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ясно, що Харків кишить ворогами і большевицька агентура діє старанно; я припускаю, що коли почне виходити газета, на мене може бути замах. Але тут не доводиться вагатись.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |