підо

1. Скорочена форма від “підозрілий“, що вживається в розмовній мові для позначення особи, яка викликає сумніви або недовіру через свої дії, наміри або поведінку.

2. У кримінальному жаргоні та розмовному вжитку — зневажлива назва особи, яка порушує неписані закони середовища, зраджує, співпрацює з правоохоронними органами або веде себе негідно.

3. (вульг., жарг.) Скорочене похідне від грубого лайливого слова “підорас”, що вживається як образлива характеристика людини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він, бу­ло, Іва­ся й підо­хо­чує: “Ану-ну, син­ку! учи­ся зма­лу: на старість- як нахідка бу­де!”
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: t.d. () |