Словник Української
1. Метод дослідження функціонального стану головного мозку, заснований на реєстрації його біоелектричної активності через покривні тканини голови.
2. Медична діагностична процедура, під час якої за допомогою спеціального приладу (електроенцефалографа) фіксують та записують електричні потенціали мозку у вигляді електроенцефалограми.
1. Мисливець, який полює на морських тварин (китів, тюленів тощо) за допомогою гарпуна.
2. Судно, спеціально обладнане для гарпунного промислу, зокрема китобійне судно.
1. Дія за значенням дієслова витрачати; витрачання, використання чогось (грошей, матеріалів, енергії, часу) для певної мети.
2. Кількість чогось (грошей, матеріалів, палива тощо), що витрачається, використовується за певний період або на одиницю продукції.
3. (у множині, зазвичай “витрати”) Сума коштів, виданих або призначених для покриття потреб підприємства, установи, на певні потреби; видатки, витрачання.
4. (технічне) Об’єм або маса рідини, газу, сипучих матеріалів, що проходить через поперечний переріз трубопроводу, каналу тощо за одиницю часу; витрата-витрачання.
1. Стосується електроенцефалографії — методу дослідження головного мозку шляхом реєстрації його електричної активності.
2. Отриманий, зафіксований або проведений за допомогою електроенцефалографа (приладу для реєстрації біоелектричної активності мозку).
1. Властивість за значенням дієслівного прикметника “витралений”; стан, коли щось повністю витрачено, вичерпано, зокрема про енергію, сили, ресурси.
2. (у медицині, психології) Патологічний стан крайньої фізичної та нервово-психічної виснаженості, повного виснаження організму; синонім до “астенії”, “істощення”.
Медичний прилад для реєстрації та графічного відображення біоелектричної активності головного мозку (енцефалограми) з метою діагностики його стану.
1. Жінка, яка займається витравленням (виготовленням малюнків, написів на металевих, скляних або інших поверхнях шляхом хімічного роз’їдання).
2. Рідкість, засіб або пристрій, що використовується для витравлення (хімічного роз’їдання) матеріалів у технологічних процесах або в мистецтві.
1. (спеціальне) Робітник, який займається витравленням (витравкою) — хімічною обробкою поверхні металу, скла, деревини тощо для очищення, матування або створення рельєфного малюнка.
2. (застаріле) Той, хто витравлює (знищує) когось або щось; винищувач.
3. (технічне) Пристрій, апарат або хімічний склад (речовина), призначені для процесу витравлення.
1. (про рибу або морську тварину) Потрапляти на гарпун, бути враженим гарпуном у результаті полювання.
2. (переносно, розм.) Різко встромлятися, впійматися на щось гостре або гачкоподібне; зачіплятися.