1. (діал.) Невелика, часто примітивна споруда для зберігання сільськогосподарського інвентарю, вудок або тимчасового проживання; хатина, курінь, сторожка.
2. (перен., розм.) Про незручне, тісне або занедбане житло, приміщення.
-
дзиґати
1. Швидко обертатися навколо своєї осі, крутитися, вертітися (про невеликі предмети).
2. Робити швидкі, метушливі рухи, тіпатися; метушитися, кипіти (про діяльність, рух).
3. Розмовно. Діяти, працювати, функціонувати (часто про механізми).
4. Розмовно. Неспокійно поводитися, вертітися, ворушитися (про людину, дитину).
-
клобук
1. Головний убір православного та греко-католицького духовенства, особливо чорного (чернечого), що має форму циліндра з розширеною верхньою частиною, вкритою покровом (наметкою), з якою звисають дві довгі стрічки.
2. Застаріла назва головного убору загалом, зокрема шапки з козирком або каптура.
3. У спеціальній термінології: захисний чохол, покришка на щось (наприклад, на палець, на частину механізму).
-
клобмен
Клобмен — у фентезійній літературі та рольових іграх: представник вигаданої гуманоїдної раси, схожої на людину, але з великими вухами та носом, що воліє жити в підземеллях, печерах або темних лісах, часто зображується як хитрий і войовничий істот.
Клобмен — у міфології та фольклорі деяких європейських країн: злий дух, лісовий чоловічок або гном, що живе в печерах або під камінням і може бути небезпечним для людей.
-
клоачні
Клоачні — клас примітивних ссавців, що розмножуються відкладанням яєць, до якого належать єхидна та качкодзьоб; представники цього класу.
-
дзинчатися
1. (про металеві предмети) видавати дзвінкі, тонкі звуки від удару або вібрації; брязкати, дзвеніти.
2. (переносно, розм.) перебувати в стані сильного збудження, нервового напруження; тремтіти від емоцій.
-
клоачний
1. Який стосується клоаки (анатомічної порожнини у деяких тварин, куди відкриваються кишківник, сечовивідні та статеві шляхи).
2. Який належить до ряду примітивних ссавців, що розмножуються відкладанням яєць і мають клоаку (напр., качкодзьоб, єхидна).
-
дзинчати
1. Видавати тонкі, дзвінкі, металеві звуки, подібні до звучання дзвоника або дроту, що вібрує.
2. Перен. Пронизливо, на високих нотах співати або говорити.
-
клоацит
Клоацит — запальне захворювання клоаки у птахів, що характеризується почервонінням, набряком та виділеннями з анального отвору.