Значення
-
(про металеві предмети) видавати дзвінкі, тонкі звуки від удару або вібрації; брязкати, дзвеніти.
-
(переносно, розм.) перебувати в стані сильного збудження, нервового напруження; тремтіти від емоцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дзинчуся, ти дзинчишся, він дзинчиться, ми дзинчимося, ви дзинчитеся, вони дзинчаться