1. (про металеві предмети) видавати дзвінкі, тонкі звуки від удару або вібрації; брязкати, дзвеніти.
2. (переносно, розм.) перебувати в стані сильного збудження, нервового напруження; тремтіти від емоцій.
Словник Української Мови
Буква
1. (про металеві предмети) видавати дзвінкі, тонкі звуки від удару або вібрації; брязкати, дзвеніти.
2. (переносно, розм.) перебувати в стані сильного збудження, нервового напруження; тремтіти від емоцій.