витраленість

1. Властивість за значенням дієслівного прикметника “витралений”; стан, коли щось повністю витрачено, вичерпано, зокрема про енергію, сили, ресурси.

2. (у медицині, психології) Патологічний стан крайньої фізичної та нервово-психічної виснаженості, повного виснаження організму; синонім до “астенії”, “істощення”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |