• квакати

    1. Про жаб та інших земноводних: видавати характерні звуки, надуваючи горлові мішечки.

    2. Переносно, розмовне: говорити грубим, хрипким або невиразним голосом.

    3. Розмовне, образливо: говорити багато, швидко або невиразно, часто про щось несуттєве.

  • двійниковий

    1. Стосований до двійника (у всіх значеннях), властивий йому.

    2. Призначений для двох людей, предметів тощо; подвійний.

  • квакання

    1. Дію за значенням дієслова “квакати”; характерні звуки, що їх видають жаби.

    2. Розмовне позначення невиразної, незрозумілої або недоладної мови, схожої на квакання.

  • квак

    1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові у 2006 році, що спеціалізується на виданні художньої та науково-популярної літератури.

    2. Розмовна назва міжнародної організації зі стандартизації, що має офіційну назву «Міжнародна електротехнічна комісія» (IEC); використовується переважно в професійному середовищі (наприклад, «стандарт КВАК»).

  • двійний

    1. Який складається з двох однакових або подібних частин, предметів; подвійний.

    2. Який має вдвічі більшу міру, силу, розмір тощо; подвійний.

    3. Який виражає число два (про граматичну категорію).

  • квазіінформаційний

    1. Який лише зовнішньо нагадує інформаційний за формою або призначенням, але не виконує основної функції інформування, часто будучи неповним, упередженим або маніпулятивним.

    2. Створений або поширюваний з метою імітації об’єктивної інформації, але фактично спрямований на вплив, пропаганду або дезінформацію.

    3. Про контент або повідомлення, що має ознаки інформаційного продукту (наприклад, стиль новини, документального фільму), але є фіктивним, перекрученим або суто суб’єктивним.

  • двійнесенький

    Власна назва сорту картоплі селекції Інституту картоплярства НААН України, що характеризується середньораннім строком дозрівання, округло-овальними бульбами з жовтою шкіркою та кремовою м’якоттю, стійкий до раку картоплі, відносно стійкий до фітофторозу.

  • квазіінтеграл

    1. У математиці — узагальнення поняття інтеграла, що визначається для функцій, які не є інтегровними в класичному розумінні (наприклад, за Ріманом або Лебегом), часто через граничні процеси або регуляризацію.

    2. У фізиці та прикладних науках — формальний вираз або конструкція, що має структуру, подібну до інтеграла, і використовується в обчисленнях для опису величин, які не є звичайними інтегралами, але аналогічно входять до рівнянь або фізичних моделей.

  • квазіінерціальність

    1. У фізиці, зокрема в загальній теорії відносності — властивість системи відліку, яка рухається вільно (тобто під дією лише гравітаційних сил) у викривленому просторі-часі, але в межах досить малої області та протягом досить короткого часу наближено відповідає інерціальній системі відліку спеціальної теорії відносності, де виконуються закони руху Ньютона.

    2. У техніці та прикладних науках — властивість динамічної системи, яка за певних умов або в певному діапазоні параметрів проявляє характеристики, близькі до інерційності, тобто здатність зберігати стан руху або спокою за відсутності зовнішніх впливів, але не є строго такою з фундаментальної точки зору.

  • двійково-раціональний

    1. (про число) Таке, яке можна точно подати у вигляді дробу, де чисельник є цілим числом, а знаменник — цілим степенем числа два (наприклад, 1/2, 3/4, 5/8).

    2. (про дріб) Такий, що є двійково-раціональним числом; дріб виду m/2ⁿ, де m — ціле число, а n — невід’ємне ціле число.