Словник Української
Альпарі — власна назва міжнародної фінансової компанії, що спеціалізується на наданні послуг на ринку Forex (міжнародному валютному ринку) та CFD (контрактів на різницю цін), заснована в 1998 році.
Альпарі — власна назва одного з найбільших у світі брокерів на ринку Forex, що надає приватним та інституційним інвесторам доступ до торгівлі валютами, цінними паперами, сировиною та іншими фінансовими інструментами.
1. Геологічна складчаста система, що утворилася в альпійську тектонічну епоху (мезозой-кайнозой) і включає наймолодші гірські споруди планети, зокрема Альпи, Карпати, Гімалаї, Кавказ тощо.
2. (у ботаніці) Рослини, характерні для альпійського поясу гір, що зростають вище межі лісу.
1. Який стосується гірських систем Альп і Гімалаїв, пов’язаний з ними, або поширений у цих регіонах.
2. У геології та геоморфології: що належить до одного з основних складчастих (геосинклінальних) поясів Землі, що простягається від Альп через Кавказ, Гімалаї до Індонезії, і характеризується інтенсивною тектонічною активністю, високою сейсмічністю та сучасним гороутворенням.
3. У біогеографії та ботаніці: що стосується флористичної області або типу рослинності, поширеної у високогір’ях Альп, Гімалаїв та суміжних гірських систем.
1. Альпіна — спеціально облаштована ділянка в саду, парку або на присадибній території, що імітує гірський ландшафт (альпійську луку або скелі), де вирощують типові для Альп та інших гірських регіонів рослини (альпійські та субальпійські види). Синонім: альпінарій, альпійська гірка.
2. Альпіна — рідкісна вживана назва для жіночої особи, пов’язаної з Альпами (наприклад, мешканки цього регіону).
1. (у музиці) Пов’язаний з альтерацією, що стосується підвищення або зниження ступеня звукоряду на півтон або цілий тон за допомогою знаків альтерації (дієзів, бемолів, бекарів).
2. (у медицині, біології) Пов’язаний з альтерацією (пошкодженням, зміною структури) клітин, тканин чи органів, що виникає внаслідок запалення, дистрофії чи інших патологічних процесів.
1. У лінгвістиці: чергування звуків, морфем або інших мовних одиниць у межах однієї парадигми або споріднених форм, що є проявом мовної варіативності (наприклад, голос/голосу — чергування [с]/[з]).
2. У віршознавстві: метрична схема, за якої у віршованому рядку чергуються різні види стоп (наприклад, ямб з хореєм) або довгі й короткі склади.
3. У ботаніці (застаріле): розташування листя, гілок, пелюсток тощо на стеблі рослини по черзі, почергово.
1. У літературознавстві — віршований розмір, заснований на чергуванні довгих і коротких складів, характерний для античної поезії та її наслідувань.
2. У лінгвістиці — чергування звуків, морфем або інших одиниць у межах однієї морфеми або парадигми, що викликане певними фонетичними або граматичними умовами (наприклад, чергування приголосних к/ч, г/з у дієсловах: пеку — пече, можу — може).
1. У лінгвістиці — варіант морфеми, що з’являється в певних фонетичних умовах, на відміну від інших її варіантів (наприклад, звук [о] в українському кореневому морфемі *сон-/сн-* у словах “сон”, “сна”).
2. У біології — організм, що знаходиться на стадії чергування поколінь (альтернації) у життєвому циклі, наприклад, гаметофит у рослин.
1. У мовознавстві — різновиди (варіанти) однієї мовної одиниці (морфеми, фонеми, слова), що можуть заміняти одне одного в певних умовах або позиціях, не змінюючи загального значення; алофони, аломорфи.
2. У біології (генетиці) — різні форми одного й того самого гена, що розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом і визначають альтернативні варіанти розвитку однієї й тієї самої ознаки (наприклад, генів, що відповідають за синій або карий колір очей).
1. (у лінгвістиці) Такий, що стосується альтернації — чергування звуків, морфем або інших мовних одиниць у межах однієї морфеми або парадигми, що має фонологічну природу або є історичною пам’яткою (наприклад, чергування [к] — [ч] у словах «рука» — «ручка»).
2. (у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що стосується знакозмінних (альтернуючих) груп — скінченних груп, що складаються з парних підстановок певної множини.