Словник Української
1. Хімічний елемент з атомним номером 79, благородний метал жовтого кольору, дуже пластичний, стійкий до корозії та хімічних впливів; позначається символом Au (від латинської назви Aurum); золото.
2. У фармакології та медицині — історична або спеціалізована назва для препаратів золота, що застосовувалися (або застосовуються) для лікування певних захворювань, наприклад, ревматоїдного артриту.
1. (металургія) Термічна обробка сталі або сплавів, що полягає у нагріванні до температури утворення однорідної аустенітної структури з подальшим охолодженням з певною швидкістю для надання матеріалу необхідних властивостей (твердості, міцності, пластичності тощо).
2. (техн.) Процес перетворення кристалічної структури металевого матеріалу (наприклад, сталі) в аустеніт — високотемпературну фазу з гранецентрованою кубічною ґраткою.
1. (у металургії та матеріалознавстві) Такий, що за своєю структурою, властивостями або зовнішнім виглядом нагадує аустеніт — високотемпературну гранецентровану модифікацію заліза або сталі, що містить легуючі елементи.
2. (переносно) Схожий на аустеніт за будь-якою ознакою, наприклад, за характером утворення чи поведінкою.
1. (металургія) Високотемпературна фаза у сплавах заліза з вуглецем, твердий розплав вуглецю в γ-залізі (ґранецентрована кубічна ґратка), що існує при температурі вище 727°C; структурна складова сталей та чавунів.
2. (геологія) Рідкісний мінерал, арсенід нікелю (Ni₂FeAs₂), що зустрічається в гідротермальних родовищах; названий на честь австралійського геолога Вільяма Остіна.
1. Власна назва компанії-виробника аудіообладнання, зокрема професійних мікшерних пультів, звукових процесорів та іншої апаратури для студій звукозапису та концертних заходів.
2. Рідко вживана транскрипція англійського морського терміна “outboard” (забортний), що може позначати розташований за бортом судна двигун або пристрій.
1. (у біології, екології) Пов’язаний з аутекологією — розділом екології, що вивчає взаємодію окремої особини або виду з навколишнім середовищем, його екологічні особливості та реакції на фактори середовища.
2. (у біології, екології) Такий, що стосується впливу факторів навколишнього середовища на окремий організм або вид.
Процес перевірки та підтвердження справжності (автентичності) чого-небудь, наприклад, документа, особи, права доступу або цифрових даних.
У комп’ютерній безпеці — процедура верифікації (перевірки) особи, що намагається отримати доступ до системи, зазвичай шляхом зіставлення введеного логіна та пароля з даними, що зберігаються в системі.
У документознавстві та юриспруденції — встановлення відповідності документа оригіналу або його дійсності, а також засвідчення цієї дійсності.
Аурантіаз — захворювання, що виникає внаслідок тривалого надлишкового вживання продуктів, багатих на каротин (наприклад, моркви, манго, гарбуза), і характеризується жовтуватим забарвленням шкіри, переважно долонь, підошв та носогубної ділянки, через відкладення пігменту; на відміну від жовтяниці, не супроводжується пофарбуванням склер очей та порушенням загального стану.
1. У мусульманській традиції — частина тіла від пупка до колін, яку за віросповіданням мають прикривати дорослі особи обох статей.
2. У переносному значенні — щось потаємне, сокровенне, що людина прагне приховати від чужих очей.
1. (хімія) Органічна сполука, жовтий барвник з групи ксантенових, що використовувався для фарбування шовку та вовни; хімічна назва — 2,3,6-тригідроксиксантен-9-он або пурпурин-6-триметиловий ефір.
2. (мистецтво) Світло-жовтий художній пігмент на основі солей кобальту та калію (кобальтовий жовтий), стійкий до світла, що застосовувався в акварельному живописі з XIX століття.