Значення
- (Техніка) –
(металургія) Термічна обробка сталі або сплавів, що полягає у нагріванні до температури утворення однорідної аустенітної структури з подальшим охолодженням з певною швидкістю для надання матеріалу необхідних властивостей (твердості, міцності, пластичності тощо).
- (Техніка) –
(техн.) Процес перетворення кристалічної структури металевого матеріалу (наприклад, сталі) в аустеніт — високотемпературну фазу з гранецентрованою кубічною ґраткою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аустенізація, р. аустенізації, д. аустенізації, з. аустенізацію, о. аустенізацією, м. аустенізації, к. аустенізаціє