1. Стосований до двійника (у всіх значеннях), властивий йому.
2. Призначений для двох людей, предметів тощо; подвійний.
двійниковий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосований до двійника (у всіх значеннях), властивий йому.
2. Призначений для двох людей, предметів тощо; подвійний.
Відсутні