Словник Української
1. Прикметник до слова «амарант» (рослина родини щирицевих); властивий амаранту, пов’язаний з ним.
2. Який має темно-пурпуровий, майже фіолетовий колір, характерний для квіток деяких видів амаранту; пурпуровий, багряний.
3. Виготовлений з деревини амаранта (тропічного дерева), що має характерну фіолетово-червонувату забарвлену деревину.
Амариліт — рідкісний мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний алюмосилікат калію та натрію, який кристалізується в моноклінній сингонії; названий на честь італійського мінералога Джованні Батісти Амареллі (Giovanni Battista Amarelli).
1. (муз.) Про інтервал або акорд: такий, що підвищений або знижений на півтону без зміни назви, що позначається знаками альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. (перен., книжн.) Про стан, почуття тощо: змінений, перекручений, що набув іншого, часто невластивого, характеру.
1. (у музиці) Зміна висоти звуку шляхом підвищення або зниження ступеня основної діатонічної гами за допомогою знаків альтерації (дієзів, бемолів, бекарів).
2. (переносно, рідко) Зміна, відхилення від звичайного стану, норми; перетворення.
1. Змінювати, перетворювати, надавати іншого вигляду або властивостей, особливо в музиці — змінювати висоту звуку за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. У медицині та біології — викликати альтерацію, патологічну зміну або пошкодження тканин, клітин.
1. Змінюватися, перетворюватися на щось інше, набувати нових властивостей (переважно у науковому, технічному або фаховому контексті).
2. У музиці — підвищуватися або знижуватися на півтону за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
3. У медицині та біології — зазнавати патологічних змін, пошкоджуватися, перероджуватися (про органи, тканини).
1. (у музиці) такий, що стосується альтерації — підвищення або зниження ступеня звукоряду на півтон або цілий тон за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. (у хімії, біології) такий, що викликає зміну, перетворення або пошкодження структури чогось (наприклад, альтеруюча дія кислоти на метал, альтеруючі фактори навколишнього середовища).
Альтиграф — різновид графічного письма, що використовує вертикальне (стовпчикове) розташування знаків, зазвичай зверху вниз, при цьому стовпці можуть читатися як зліва направо, так і справа наліво.
Альтиграф — в лінгвістиці та палеографії: альтернативний, рідкісний або історичний графічний варіант написання літери чи іншого писемного знака (наприклад, різні форми кириличної літери “а” або латинського “g”).
1. Назва однопалатного парламенту Ісландії, найстарішого діючого парламенту в світі, заснованого в 930 році.
2. Назва законодавчих зборів (парламенту) у деяких інших країнах, зокрема історична назва парламенту на Фарерських островах.
1. Високий сопрановий голос у хлопчиків до мутації, що за тембром нагадує жіноче сопрано, але має особливу яскравість і прозорість звучання; також — співак (хлопчик) з таким голосом.
2. Рідкісне чоловіче ім’я італійського походження.