Значення
- (Мистецтво) –
(у музиці) Зміна висоти звуку шляхом підвищення або зниження ступеня основної діатонічної гами за допомогою знаків альтерації (дієзів, бемолів, бекарів).
- (Лінгвістика) –
(переносно, рідко) Зміна, відхилення від звичайного стану, норми; перетворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. альтерування, р. альтерування, д. альтеруванню, з. альтерування, о. альтеруванням, м. альтеруванні, к. альтерування