1. (у музиці) Зміна висоти звуку шляхом підвищення або зниження ступеня основної діатонічної гами за допомогою знаків альтерації (дієзів, бемолів, бекарів).
2. (переносно, рідко) Зміна, відхилення від звичайного стану, норми; перетворення.
альтерування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |