1. (у музиці) такий, що стосується альтерації — підвищення або зниження ступеня звукоряду на півтон або цілий тон за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
2. (у хімії, біології) такий, що викликає зміну, перетворення або пошкодження структури чогось (наприклад, альтеруюча дія кислоти на метал, альтеруючі фактори навколишнього середовища).