Значення
- (Мистецтво) –
(у музиці) такий, що стосується альтерації — підвищення або зниження ступеня звукоряду на півтон або цілий тон за допомогою знаків альтерації (дієз, бемоль, бекар).
- (Хімія) –
(у хімії, біології) такий, що викликає зміну, перетворення або пошкодження структури чогось (наприклад, альтеруюча дія кислоти на метал, альтеруючі фактори навколишнього середовища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. альтеруючий, р. альтеруючого, д. альтеруючому, з. альтеруючого, о. альтеруючим, м. альтеруючім, к. альтеруючий