Словник Української
1. Різко, зі здивуванням або переляком відреагувати на щось несподіване, вигукнувши “ах!”; злякатися, здивуватися.
2. Розм. Потрапити в неприємну ситуацію, зазнати невдачі, потерпіти фіаско.
3. Розм. Сильно ударитися, впасти або отримати травму внаслідок необережності.
1. Який стосується ахів, пов’язаний з ними (заст. ах — назва одного з племен, що входило до союзу антів).
2. Який стосується Ахів, пов’язаний з ними (Ахи — персонажі давньогрецької міфології, один з головних учасників Троянської війни).
Ахоїт — рідкісний мінерал, водний фосфат міді та алюмінію, названий на честь американського мінералога Чарльза Ахо (Charles “Chuck” Aho).
1. Пов’язаний з Ахолією (Ахолією) — селом у Львівській області України, що стосується його або походить із нього.
2. (Медицина) Пов’язаний з ахолією — патологічним станом, при якому в кишківник не надходить жовч із жовчного міхура, що призводить до порушення травлення та зміни кольору випорожнень.
ахолія — патологічний стан, при якому в дванадцятипалу кишку перестає надходити жовч із жовчного міхура та печінки, що порушує процеси травлення та всмоктування жирів.
Ахондроплазія — вроджена генетична хвороба, що характеризується порушенням росту кісток довжини (особливо плечових і стегнових) та інших частин скелета, що призводить до карликовості з відносно нормальними розмірами тулуба та укороченням кінцівок.
1. (медицина) Повна або часткова відсутність кольорового зору, кольорова сліпота; людина бачить навколишнє зображення лише у відтінках сірого кольору.
2. (оптика, фотографія) Властивість оптичної системи (наприклад, лінзи) зводити промені різного кольору (довжини хвилі) в одну точку, усуваючи хроматичну аберацію (кольорову похибку).
1. У фізиці та оптиці — процес усунення хроматичної аберації (кольорових спотворень) в оптичних системах, завдяки якому зображення стає чіткішим, без кольорових облямів.
2. У технологіях обробки зображень (наприклад, у фотографії, кінематографії, графічному дизайні) — процес перетворення кольорового зображення на монохромне (чорно-біле або однокольорове), тобто позбавлення його кольоровості.
3. У мистецтві та культурології — навмисне усунення або відмова від використання кольору в творі (живопису, кіно, візуальному мистецтві) з естетичних, концептуальних або технічних причин.
1. У фізиці та оптиці: позбавляти хроматичної аберації, усувати заломлення світла різної довжини хвилі під різними кутами, що призводить до появи кольорових облямівок у зображенні; створювати ахроматичну оптичну систему (наприклад, лінзу ахромат).
2. У технологіях обробки зображень (фотографія, поліграфія, комп’ютерна графіка): перетворювати кольорове зображення на монохромне (чорно-біле або однокольорове), позбавляючи його кольорової складової.
1. (у фізіології) такий, що передає нервові імпульси від периферійних рецепторів до центральної нервової системи; чутливий, центроспрямований.
2. (у медицині) такий, що стосується приносної (аферентної) частини кровоносних або лімфатичних судин.