1. Прилад для вимірювання анізометрії ока (різниці в рефракції між двома очами).
2. Пристрій для визначення ступеня анізотропії (нерівномірності фізичних властивостей) у кристалах або інших матеріалах.
-
анізометричний
1. (у геології, петрографії) такий, що має кристали або зерна приблизно однакової розмірності в усіх напрямках; рівномірно-зернистий (про структуру гірських порід).
2. (у кристалографії, матеріалознавстві) такий, що характеризується нерівними або різними розмірами по головних осях; неізометричний.
3. (у більш широкому вживанні) такий, що не є ізометричним; що не зберігає однаковості вимірів або пропорцій у різних напрямках.
-
анізометрія
1. (в геології) Відмінність у розмірах мінеральних зерен, що складають гірську породу, коли вони неоднакові або різко відрізняються між собою.
2. (в біології, медицині) Нерівномірність у розмірах симетричних частин тіла, парних органів або кінцівок.
-
анізометропічний
1. (мед.) Який стосується анізометропії — стану зору, коли в обох очах є різниця в рефракції (заломлювальній силі), що призводить до неоднакової якості зображення на сітківці.
2. (про стан, патологію) Такий, що характеризується наявністю анізометропії.
-
анізоморфний
1. (у кристалографії) такий, що має різну форму або різні властивості в різних напрямках; неоднаковий за формою в різних частинах.
2. (у біології) такий, що характеризується відмінностями у формі, будові або розмірах між особинами одного виду або між різними структурами в межах одного організму.
3. (у хімії, фізиці) такий, що не має однакових фізичних властивостей у всіх напрямках; анізотропний.
-
анізопеталія
Анізопеталія — ботанічний термін, що позначає нерівність пелюсток у віночку квітки, коли вони відрізняються за формою, розміром або іншими ознаками.
-
анізопетіолія
Анізопетіолія — ботанічний термін, що позначає різну довжину черешків (петіолій) у сусідніх листків на одному пагоні або гілці рослини.
-
аніліноальдегідний
1. Стосовний до аніліноальдегідів — органічних сполук, що поєднують анілінову групу (-NH₂) та альдегідну групу (-CHO) в одній молекулі.
2. Отриманий або синтезований за участю аніліну та альдегідів, або стосовний до таких реакцій чи продуктів.
-
аніліноксалат
Аніліноксалат — хімічна сполука, похідна оксалатної кислоти, що використовується як проявник у фотографії, зокрема для обробки кінофотоматеріалів.
-
аніліноній
Аніліноній — катіон, що утворюється при протонуванні аніліну (C₆H₅NH₃⁺), органічна сполука з позитивно зарядженою групою -NH₃⁺, приєднаною до бензенового кільця.