Словник Української
1. Символічний сніп збіжжя (зазвичай пшениці, жита або вівса), прикрашений квітами, стрічками та сухими травами, який готували на Різдвяні свята в українській народній традиції; вважався оберегом родючості та благополуччя, його вносили в хату на Святвечір і зберігали до Йордана або Меланки.
2. У переносному значенні — шанований, похилого віку чоловік, старий (заст., діал.).
1. Розділ картографії, що займається вимірюванням на картах різних геометричних величин: довжин ліній, площ, кутів, координат тощо.
2. Сукупність методів і прийомів таких вимірювань, що виконуються за допомогою спеціальних приладів (картометрів) або математичних розрахунків.
Процес створення копії пластикової картки (банківської, кредитної, ідентифікаційної тощо), зазвичай з метою несанкціонованого використання чи шахрайства.
Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
1. Призначений для копіювання карток (переважно банківських, пластикових), що стосується процесу створення їх дублікатів або зчитування даних з них.
2. Стосунний до технічних пристроїв або обладнання, що використовуються для копіювання інформації з карток (наприклад, картокопіювальний пристрій, картокопіювальна техніка).
1. Батько матері або батька; те саме, що дід.
2. Звертання до літнього чоловіка, часто з відтінком поваги або щирої приязні.
3. Уживається як складова частина прізвиськ, псевдонімів або назв (наприклад, Дідусь Мороз).
Галузь знань, що вивчає історію, теорію, методику складання та використання географічних карт, атласів та інших картографічних творів; картографія.
1. Зменшувально-пестливе від “дідусь”: ласкаве звертання до літньої людини, зазвичай родича (діда), що виражає ніжність, повагу або близькі стосунки.
2. (переносно) Ласкаве позначення чогось старого, перевіреного часом, або такого, що викликає теплі спогади (наприклад, про предмет, звичай тощо).
Картодіаграма — це вид статистичної карти, на якій зображення статистичних показників (їх співвідношення або динаміки) для окремих територіальних одиниць (країн, областей тощо) подається за допомогою діаграмних фігур (стовпчиків, стрічок, секторних кіл), розміщених на контурній карті.
1. Ласкаве, пестливе звертання до літньої чоловічої особи, зокрема до власного діда.
2. (у фольклорі, звертанні) Традиційна фігура, символ мудрості, досвіду та доброти; персонаж казок, легенд, часто пов’язаний із силами природи (наприклад, Мороз, Ліс).