дідусик

[didusɪk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від “дідусь”: ласкаве звертання до літньої людини, зазвичай родича (діда), що виражає ніжність, повагу або близькі стосунки.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Ласкаве позначення чогось старого, перевіреного часом, або такого, що викликає теплі спогади (наприклад, про предмет, звичай тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дідусик, р. дідусика, д. дідусикові, з. дідусика, о. дідусиком, м. дідусикові, к. дідусику

Більше записів