1. Рослина родини бобових з яскравими жовтими квітами, що росте на сухих схилах; вовчий біб, астрагал австрійський (Astragalus austriacus).
2. Діал. Те саме, що веселиця 1 (рослина з родини зонтичних).
-
ґаруватися
Ґаруватися — у гірничій справі: покриватися тонким шаром солі, оксидів або інших мінеральних відкладень (ґарою) на стінках виробок, обладнання тощо внаслідок випаровування мінералізованих вод або хімічних реакцій.
-
екранізування
1. Процес створення фільму, телевізійної постановки, мультфільму або іншого аудиовізуального твору на основі літературного, драматичного, музичного чи іншого твору мистецтва.
2. Результат такого процесу — фільм або інша екранна версія, створена за мотивами певного першоджерела.
-
веселощі
Веселощі — власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Одеській області, центр Веселинівської селищної громади.
-
екранізований
1. Який був перенесений на кіноекран, телеекран або створений для показу на екрані (про твір літератури, п’єсу, комікс тощо).
2. Який був перетворений на фільм, серіал, телевізійну постановку або інший аудіовізуальний твір.
-
веселочка
1. Народна назва рослини первоцвіту весняного (Primula veris) з родини первоцвітових, що має жовті квіти з приємним запахом і цвіте навесні; також — первоцвіт, баранчики, божі ручки.
2. Рідкісне жіноче ім’я, що вживається переважно як зменшувально-пестлива форма імені Весна або Віра.
3. У фольклорі та поетичній мові — уособлення, символ або образ весни, молодості та радості; істота, що приносить веселість.
-
галунка
1. (діал.) Те саме, що галунька — зменшливо-пестлива форма до “галунь” (вид оздоблювальної стрічки, тасьми).
2. (діал.) Невелика гілочка, пагін, лоза, особливо вербова.
-
веселонька
1. Рідковживана назва для позначення веселки (атмосферного оптичного явища у вигляді різнокольорової дуги на небосхилі).
2. У народній творчості та фольклорі — персоніфікована, часто ласкава назва веселки, що вживається в казках, піснях, замовляннях.
-
веселка
1. Оптичне атмосферне явище у вигляді дуги або кола з послідовним переходом кольорів спектра (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий), що виникає внаслідок заломлення та відбиття сонячного світла в краплях води під час дощу або в водяному пилу.
2. Розмовна назва квітки іриса або півника (Iris), що походить від схожості її забарвлення з кольорами природної веселки.
3. Переносно: про щось яскраве, барвисте, що своєю різнокольоровістю нагадує це атмосферне явище.