веселка

[ʋɛsɛlkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Оптичне атмосферне явище у вигляді дуги або кола з послідовним переходом кольорів спектра (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий), що виникає внаслідок заломлення та відбиття сонячного світла в краплях води під час дощу або в водяному пилу.

  2. (Ботаніка) –

    Розмовна назва квітки іриса або півника (Iris), що походить від схожості її забарвлення з кольорами природної веселки.

  3. (Література) –

    Переносно: про щось яскраве, барвисте, що своєю різнокольоровістю нагадує це атмосферне явище.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веселка, р. веселки, д. веселці, з. веселку, о. веселкою, м. веселці, к. веселко

Більше записів