drevosliv.com

Словник Української

  • експансія

    1. Розширення сфери впливу, панування, території держави, фірми, ідеології тощо, що часто здійснюється економічними, політичними або військовими засобами.

    2. У фізиці — збільшення об’єму тіла (газу, рідини, твердої речовини) при його нагріванні або зміні інших умов; розширення.

    3. У біології — поширення видів рослин або тварин за межі свого природного ареалу.

    4. У економіці — фаза економічного циклу, що характеризується зростанням виробництва, зайнятості, інвестицій та загальної ділової активності.

  • вибивач

    1. Той, хто вибиває щось (у 1, 2, 3, 4 знач.); той, хто займається вибиванням (у 1, 2, 3, 4 знач.).

    2. Робітник, який займається вибиванням (витрушуванням) зерна з колосся за допомогою ціпів або молотарки.

    3. Робітник, який за допомогою спеціального інструменту вибиває (виколює) гірську породу у шахті, штольні тощо.

    4. Розм. Людина, яка наполегливо домагається чогось, вимагає щось (наприклад, виконання обіцянки, боргу).

    5. Спеціальний інструмент або пристрій для вибивання чого-небудь (наприклад, штифтів, втулок, пальців).

    6. У спорті, зокрема у футболі: гравець, який вибиває м’яч зі своєї зони оборони, рятуючи команду від небезпеки біля власних воріт.

  • галюватися

    1. (про рослини) Виростати, розвиватися надмірно, надто буйно, втрачаючи при цьому природну форму або якість, часто через надлишок вологи або поживних речовин.

    2. (перен., розм.) Бути в стані сильного збудження, емоційного підйому або захоплення, що призводить до нестриманої поведінки або нереальних уявлень.

  • вибивання

    1. Дія за значенням дієслова “вибивати” — насильне видалення, виганяння когось, чогось звідкись; також механічне видалення чогось ударом, поштовхом.

    2. Процес одержання, отримання чогось (наприклад, грошей, обіцянки, зізнання) шляхом наполегливих вимог або тиску.

    3. Технічний прийом у різних ремеслах та мистецтвах: створення візерунка, напису або рельєфу на матеріалі (металі, шкірі тощо) шляхом ударів інструментом; виколювання, карбування.

    4. У спорті (боротьба, бокс) — позбавлення суперника можливості продовжувати бій, перемога нокаутом або технічною перевагою.

    5. Рідко — дія за значенням “вибивати” у значенні виконувати ритмічні удари, вистукувати (наприклад, ритм).

  • експансіоністський

    Пов’язаний з експансіонізмом, тобто політикою територіального розширення, економічного чи політичного поширення впливу держави, нації, ідеології або корпорації за рахунок інших.

    Характерний для прихильників такої політики; спрямований на здійснення експансії.

  • вибиванка

    1. Народна рухлива гра з м’ячем, в якій учасники, стоячи в колі, перекидають м’яч один одному, намагаючись його вибити з гри певному гравцеві в центрі кола; також загальна назва ігор, де метою є вибити м’яч або гравця з поля або зони.

    2. Розмовна назва м’яча, який використовується для гри у вибиванки.

  • галювати

    1. (у психіатрії) перебувати в стані галюцинацій, бачити або відчувати щось неіснуюче в реальності внаслідок розладу психіки, вживання психотропних речовин тощо.

    2. (переносно, розмовне) фантазувати, вигадувати щось неймовірне або нереальне; говорити нісенітниці.

  • вибивальник

    1. Той, хто займається вибиванням чого-небудь (наприклад, килимів, пилу з меблів).

    2. Робітник, який виконує операцію вибивання (виколювання) породи у гірничій виробці.

    3. Рідкісне: той, хто вибиває, виборює щось силою (наприклад, вибивальник боргів).

  • вибивала

    1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як татарник звичайний (Cirsium vulgare) або будяк звичайний, що має колючі листки та суцвіття.

    2. Застаріла назва інструменту (молотка, колотушки) або пристрою, яким вибивають, видаляють щось (наприклад, пил з килимів).

    3. У розмовній мові — людина, яка активно домагається, “вибиває” щось (кошти, пільги, обладнання), часто проявляючи наполегливість і енергію.

  • експансіоніст

    Прибічник експансіонізму — політики територіального, економічного, політичного чи культурного розширення держави, союзу, корпорації за рахунок інших.

    Представник напряму в економічній теорії, що обґрунтовує необхідність постійного розширення виробництва та капіталовкладень.