Значення
- (Техніка) –
Той, хто вибиває щось (у 1, 2, 3, 4 знач.); той, хто займається вибиванням (у 1, 2, 3, 4 знач.).
- (Виробництво) –
Робітник, який займається вибиванням (витрушуванням) зерна з колосся за допомогою ціпів або молотарки.
- (Геологія) –
Робітник, який за допомогою спеціального інструменту вибиває (виколює) гірську породу у шахті, штольні тощо.
- (Лінгвістика) –
Розм. Людина, яка наполегливо домагається чогось, вимагає щось (наприклад, виконання обіцянки, боргу).
- (Техніка) –
Спеціальний інструмент або пристрій для вибивання чого-небудь (наприклад, штифтів, втулок, пальців).
- (Спорт) –
У спорті, зокрема у футболі: гравець, який вибиває м’яч зі своєї зони оборони, рятуючи команду від небезпеки біля власних воріт.
Правопис та відмінювання
н. вибивач, р. вибивача, д. вибивачеві, з. вибивача, о. вибивачем, м. вибивачеві, к. вибивачу