1. Релігійна практика, при якій одночасно сповідуються дві різні релігії або вірування, часто поєднуючи елементи християнства з язичницькими або іншими культами.
2. Історична назва для синкретизму в релігійному житті Русі-України після офіційного хрещення, коли нарівні з християнством тривалий час зберігалися язичницькі звичаї та обряди.
3. У переносному значенні — лицемірство, нещирість у переконаннях, коли людина публічно демонструє одні погляди, а таємно дотримується інших.