вигнаний
[ʋɪɦnɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Історія) –
Той, кого примусово видалили, вислали з певної території, місця проживання або спільноти; виселений, вигнаний на заслання.
- (Юриспруденція) –
Той, кого насильно змусили піти, відігнали або віддалили; випроваджений, прогнаний.
- (Релігія) –
У релігійному контексті — той, в кого, за віруваннями, вселилися злі духи, яких потім вигнали (екзорцизм); одержимий, але звільнений від нечистої сили.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигнаний, р. вигнаного, д. вигнаному, з. вигнаного, о. вигнаним, м. вигнанім