Словник Української
Анапофіз — у геології: мінерал, різновид амфіболу, що є натрієво-залізистим силікатом з групи лужних амфіболів; зустрічається у вигляді призматичних кристалів у лужних гірських породах.
Анапофіз — у анатомії: задній відросток (апофіз) дуги хребця, що спрямований назад і слугує для прикріплення м’язів.
Анаприлін — фармацевтичний препарат, синтетична лікарська речовина, що належить до групи неселективних бета-адреноблокаторів; застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, стенокардії, порушень ритму серця та для профілактики мігрені.
Анаприлін — міжнародна непатентована назва (МНН) лікарського засобу, діючою речовиною якого є пропранолол.
1. (у лінгвістиці) такий, що стосується анаптикси — вставки звука (переважно голосного) між приголосними для полегшення вимови, особливо в історичному розвитку мови.
2. (у медицині, фармакології) такий, що має властивість анаптиксису; що зміцнює, відновлює сили, тонізуючий (застарілий термін).
1. У християнському богослужінні та церковному ужитку — дві сполучені між собою ікони (часто складні триптихи без середньої частини), що розміщуються на престолі в вівтарі та містять зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих або подій Священної історії.
2. У ширшому, історико-мистецькому значенні — складний, зазвичай двостулковий, переносний вівтарний образ (диптих) або подібна складена композиція з живописними, різьбленими чи емалевими зображеннями, що використовувався для приватних богослужінь або як предмет релігійного поклоніння.
Анаредуплікація — у лінгвістиці, зокрема в теорії поезії, стилістична фігура, що полягає у повторі слова або словосполучення в зворотному порядку (анадіплозис), який створює ефект дзеркального відображення або симетричного замикання віршового рядка чи строфи.
Анаредуплікація — у біології (рідковживаний термін) — процес подвоєння або повторення генетичного матеріалу або структурних елементів у зворотній послідовності або орієнтації.
Анастсівна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Анастасій (Анастас), аналогічне до поширенішого варіанту “Анастасівна”. Вживається для позначення дочки людини на ім’я Анастасій (Анастас).
Анатексит — гірська порода, що утворюється в результаті часткового плавлення (анатексису) метаморфічних порід, переважно гнейсів, у нижніх частинах земної кори.
Анатектит — гірська порода магматичного походження, що утворилася в результаті часткового плавлення (анатексису) глибинних порід земної кори.
1. (геологія) Пов’язаний з анатексисом — процесом часткового або повного переплавлення гірських порід у глибинах земної кори з утворенням магми.
2. (геологія) Який утворився внаслідок анатексису (про гірські породи, розплав).
1. Церковне прокляття, відлучення від церкви, що означає виключення особи з церковної спільноти та позбавлення її релігійних благ.
2. У розширеному вжитку — різке осудування, відкинення кого-небудь або чого-небудь, повна неприязнь і відчуженість.
3. У переносному значенні — людина або явище, що викликає загальне осуду, різке відторгнення, ненависть.