(у лінгвістиці) Такий, що стосується анаптикси — вставки звука (переважно голосного) між приголосними для полегшення вимови; характерний для історичного розвитку мови. Наприклад: анаптиктичний голосний в слові «огнь» (порівн. старослов. ignis).
анаптиктичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |