Значення
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Такий, що стосується анаптикси — вставки звука (переважно голосного) між приголосними для полегшення вимови; характерний для історичного розвитку мови. Наприклад: анаптиктичний голосний в слові «огнь» (порівн. старослов. ignis).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анаптиктичний, р. анаптиктичного, д. анаптиктичному, з. анаптиктичного, о. анаптиктичним, м. анаптиктичнім, к. анаптиктичний