Банальсит — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
Банальсит — власна назва залізничної станції (зупинного пункту) Південно-Західної залізниці, розташованої поблизу однойменного села.
Словник Української
Банальсит — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
Банальсит — власна назва залізничної станції (зупинного пункту) Південно-Західної залізниці, розташованої поблизу однойменного села.
1. Властивість за значенням прикметника “банальний”; тривіальність, звичайність, шаблонність, відсутність оригінальності.
2. Банальна, заяложена думка, вислів або дія; загальновідома істина, що не викликає інтересу через свою звичайність.
Банакіт — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
Банакіт — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах (масив Чорногора), одна з вершин хребта, що відходить на південний захід від гори Петрос.
1. (від англ. ban) Тимчасове або постійне позбавлення користувача права доступу до певного ресурсу (наприклад, вебсайту, форуму, онлайн-гри) або обмеження його можливостей у ньому за порушення встановлених правил.
2. (від англ. ban) У широкому сенсі — офіційна або офіціозна заборона чогось, накладення заборони.
3. (істор., від рум. ban) У деяких європейських країнах, зокрема в Середньовічній Хорватії та Угорщині, — титул вищого військового та адміністративного посадовця, намісника області; також сама область, якою він керував.
4. (істор., від рум. ban) Грошова одиниця Румунії та Молдови, рівна одній сотій лей/лею.
1. Мешканець або уродженець міста Бамі в Афганістані.
2. Представник народу бамі, що проживає в Камеруні.
1. Пружний захисний пристрій з металу, гуми або пластику, що встановлюється спереду та ззаду автомобіля (або іншого транспортного засобу) для запобігання або пом’якшення пошкоджень кузова при незначних зіткненнях.
2. Елемент спортивного інвентарю у важкій атлетиці — важка металева рама з ручками, призначена для тренувань з підняття ваги (наприклад, станової тяги) або для силових вправ.
3. Розмовна назва спеціального пристрою або деталі, що служить для амортизації ударів, захисту конструкції від пошкоджень при зіткненні (наприклад, на човні, літальному апараті тощо).
1. Діалетальна назва гри на музичному інструменті бандурі, що походить від характерного звуку струн.
2. Рідкісне, звуконаслідувальне позначення глухого, ударного звуку, що нагадує “бам”.
1. У католицькій традиції — художнє зображення немовляти Ісуса Христа, зазвичай у вигляді скульптури чи ляльки, яке використовується для прикрашання вертепу або різдвяних ясел під час свят.
2. Переносно — про малу, милу дитину, немовля (часто з відтінком захоплення або ніжності).
3. (Власна назва, історичне) Прізвисько Едуардо да Сільва Фільйо (нар. 1992), бразильського футболіста українського походження, який грав за збірну України.
1. Власна назва персонажа з анімаційного фільму «Бембі» (1942 рік) студії Walt Disney, молодого оленя, сина Великого Княза лісу.
2. Переносно — про милу, беззахисну, наївну дівчину або молоду жінку, часто з відтінком іронії або зневаги.
3. У розмовній мові — зменшувально-пестливе звертання до дівчинки або молодої жінки.
1. Рід багаторічних рослин родини злакових, що поширені переважно в тропіках та субтропіках, відомі своїми дерев’янистими, порожнистими в середині стеблами (соломинами), що швидко ростуть; також загальна назва для представників цього роду.
2. Розмовна назва для стебла (соломини) та деревини цих рослин, що використовується як будівельний матеріал, сировина для виготовлення меблів, предметів побуту тощо.