drevosliv.com

Словник Української

  • арматура

    1. техн. Комплекс допоміжних пристроїв та елементів, необхідних для функціонування певного апарата, механізму або конструкції. Також: набір приладдя для організації електричного освітлення; електрообладнання. Для жорсткого кріплення патронів із лампами та абажурів застосовують різноманітну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт …, 1956, 32).

    2. буд. У конструкціях із залізобетону – каркас із сталі; а також сукупність металевих елементів, що вбудовуються в матеріал або споруду для надання їм міцності. Не встигли оглянути, а вже зведено новий бетонний завод. Тепер для шлюзу та корпусів готують арматуру (Шер., Дружбою .., 1954, 88).

    3. заст. Озброєння, бойове спорядження; обладунки. У мистецтві: скульптурне чи живописне відтворення зброї та обладунків, яке використовується як декоративний елемент. Кімнату [полковника]… поділено на дві частини; у більшій із них розміщено арматуру (Кроп., V, 1959, 533).

  • арматурний

    Прикметник технічної та будівельної галузі, що стосується арматури (у значеннях 1 і 2). Наприклад, під час зведення фундаментів для обладнання трест активно використовував жорсткі каркаси та зварні сітки з арматури (журнал “Архітектура і будівництво”, №3, 1955 р., стор. 18).

    Також: такий, що виробляє арматуру (у значеннях 1 і 2). Наприклад, цех з виготовлення арматури.

    Також: призначений для арматури. Як приклад: три ряди колон підтримували неоштукатурену бетонну стелю, у якій був використаний арматурний дріт (Іван Ле, “Міжгір’я”, 1953 р., стор. 475).

  • арматурник

    Арматурник — це робітник, який займається виробництвом, монтажем або технічним обслуговуванням арматури (у першому та другому значеннях цього терміна).

    Як ілюстрація: арматурники монтують сталеві каркаси, тоді як зварники з’єднують електрозварюванням шви між елементами (за Ю. Яновським, II, 1958, 424).

  • арматурниця

    Арматурниця — жіночий відповідник до слова «арматурник».

    Цим словом називали випускницю школи, яка добровільно поїхала працювати на важливу комсомольську будівлю та займалася арматурними роботами (за матеріалами газети «Радянська Україна» від 3 березня 1963 року).

  • армериттер

    Армеріттер — це кулінарна страва німецького походження, яка набула всесвітнього поширення. Особливою популярністю вона досі користується у студентів та людей з невисоким достатком. Її готують із шматочків чорного хліба, обсмажених на олії у сковороді, а потім подають з додаванням цибулі, часнику чи зеленої кропу та петрушки.

  • армієць

    Іменник чоловічого роду, що позначає особу, яка перебуває на військовій службі в армії (у першому значенні цього слова); синонім до слова “військовослужбовець”. У художньому тексті наводиться приклад вживання: з описом того, як Ленін спрямовує червоних армійців на боротьбу з білогвардійцями (за Ю. Яновським).

    У дореволюційний період так називали солдата або офіцера регулярної армії (армії у четвертому значенні), на відміну від військовослужбовця гвардії.

  • армійський

    Прикметник, що вказує на належність або відношення до армії (у значеннях 1–4). Він відзначався хоробрістю та безстрашністю, володів необхідними знаннями та великим практичним досвідом у військовій справі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 139); Безперервно йдуть громадяни —… направлені з районів, червонофлотці, лікарі, воїни військових батальйонів (Уп., Вірші.., 1957, 16); Я був знайомий з ними особисто — і з майором, і з капітаном. Вони обіймали посади кореспондентів газети, що належала Н-ській армії (Ю. Янов., І, 1958, 331).

    Прикметник, що стосується військовослужбовця або військовослужбовців. Ми їхали назад із військового зльоту до своїх підрозділів, на лінію фронту (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 34); Питання війни, побут і служба в армії знайшли глибокий відгук у численних поетичних творах авторів різних поколінь (Мал., Думки.., 1959, 57).

  • арміла

    Синонім до слова “аннелет”.

    Архітектурний елемент у вигляді профілю або тонкого пояска, який обводить основу або нижній край капітелі.

  • армілярний

    Який має у своїй конструкції кільця чи кола.

    Армілярна сфера – це давній астрономічний прилад для встановлення координат світил на небосхилі.

  • арнаут

    Дивись статтю «арнаут».