арматура

Значення

1. (Техніка) –

   техн. Комплекс допоміжних пристроїв та елементів, необхідних для функціонування певного апарата, механізму або конструкції. Також: набір приладдя для організації електричного освітлення; електрообладнання. Для жорсткого кріплення патронів із лампами та абажурів застосовують різноманітну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт …, 1956, 32).

2. (Техніка) –

   буд. У конструкціях із залізобетону – каркас із сталі; а також сукупність металевих елементів, що вбудовуються в матеріал або споруду для надання їм міцності. Не встигли оглянути, а вже зведено новий бетонний завод. Тепер для шлюзу та корпусів готують арматуру (Шер., Дружбою .., 1954, 88).

3. (Історія) –

   заст. Озброєння, бойове спорядження; обладунки. У мистецтві: скульптурне чи живописне відтворення зброї та обладунків, яке використовується як декоративний елемент. Кімнату [полковника]… поділено на дві частини; у більшій із них розміщено арматуру (Кроп., V, 1959, 533).

Правопис та відмінювання