Словник Української
Аменорея — це патологічний стан у жінок репродуктивного віку, що характеризується відсутністю менструальних кровотеч (менструацій) протягом шести і більше місяців.
Аменорея — це також фізіологічна відсутність менструацій у жінок до настання статевого дозрівання, під час вагітності, годування грудьми та після менопаузи.
1. У римському праві: особи, які народилися від божевільної матері або стали божевільними, а також їхні нащадки, що не мали права складати заповіт та обмежувалися в спадкоємстві.
2. У канонічному праві: особи, які через природжену чи набуту душевну хворобу не мають здатності розрізняти добро і зло та керувати своїми вчинками, а отже, не несуть моральної відповідальності.
1. (у психіатрії) що стосується аменції, характерний для неї; пов’язаний із важким психічним розладом із плутаною свідомістю, порушенням мислення та орієнтування.
2. (у психології) що характеризується значною розсіюванням уваги, порушенням здатності до концентрації та послідовного мислення.
1. (в офтальмології) такий, що стосується аметропії; що характеризується порушенням рефракції ока (здатності оптичної системи ока чітко фокусувати зображення на сітківці), наприклад, при короткозорості, далекозорості або астигматизмі.
Аметропія — порушення рефракції ока, при якому промені світла, що проходять через оптичну систему ока, не фокусуються точно на сітківці, що призводить до нечіткого зору; до аметропій належать короткозорість, далекозорість та астигматизм.
1. Органічна сполука, глікозид, що міститься в ядрах кісточок мигдалю, абрикосів, слив та інших рослин родини розоцвітих; при гідролізі розщеплюється на цукор, бензальдегід і отруйну синильну кислоту.
2. Назва харчової добавки (вітаміну) B17, яка є очищеною формою речовини з першого значення; застосовується в альтернативній медицині, хоча її лікувальні властивості офіційно не підтверджені, а безпека викликає сумніви через можливе виділення ціаніду.
1. (анат.) Пов’язаний з мигдалеподібним тілом (амигдалою) головного мозку, що належить до лімбічної системи та відіграє ключову роль у формуванні емоцій, особливо страху, та механізмах пам’яті.
2. (бот., заст.) Миндалеподібний; що має форму або властивості, подібні до мигдалини.
1. (біохім., мед.) Пов’язаний з амілоїдом; що містить амілоїд або має його властивості; стосується білкових відкладень, що утворюються в тканинах організму при деяких патологічних станах.
2. (біол., хім.) Стосуючийся амілоїду як речовини, що за своєю структурою нагадує крохмаль (наприклад, дає аналогічну реакцію з розчином йоду).
1. Скорочене, розмовне звертання до людини на ім’я Аміна (жіноче ім’я арабського походження).
2. Скорочене, розмовне звертання до людини на ім’я Амір (чоловіче ім’я арабського походження).
Спеціалізований транспортний засіб (автомобіль, залізничний вагон або судно), призначений для перевезення рідкого аміаку в цистернах.