Значення
- (Психологія) –
(у психіатрії) що стосується аменції, характерний для неї; пов’язаний із важким психічним розладом із плутаною свідомістю, порушенням мислення та орієнтування.
- (Психологія) –
(у психології) що характеризується значною розсіюванням уваги, порушенням здатності до концентрації та послідовного мислення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аментивний, р. аментивного, д. аментивному, з. аментивний, о. аментивним, м. аментивнім, к. аментивний