аментивний

1. (у психіатрії) що стосується аменції, характерний для неї; пов’язаний із важким психічним розладом із плутаною свідомістю, порушенням мислення та орієнтування.

2. (у психології) що характеризується значною розсіюванням уваги, порушенням здатності до концентрації та послідовного мислення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |