Значення
- (Юриспруденція) –
У римському праві: особи, які народилися від божевільної матері або стали божевільними, а також їхні нащадки, що не мали права складати заповіт та обмежувалися в спадкоємстві.
- (Юриспруденція) –
У канонічному праві: особи, які через природжену чи набуту душевну хворобу не мають здатності розрізняти добро і зло та керувати своїми вчинками, а отже, не несуть моральної відповідальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аментати, р. аментатів, д. аментатам, з. аментатів, о. аментатами, м. аментатах, к. аментати