аментати

[ɑmɛntɑtɪ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    У римському праві: особи, які народилися від божевільної матері або стали божевільними, а також їхні нащадки, що не мали права складати заповіт та обмежувалися в спадкоємстві.

  2. (Юриспруденція) –

    У канонічному праві: особи, які через природжену чи набуту душевну хворобу не мають здатності розрізняти добро і зло та керувати своїми вчинками, а отже, не несуть моральної відповідальності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. аментати, р. аментатів, д. аментатам, з. аментатів, о. аментатами, м. аментатах, к. аментати

Більше записів