Словник Української
1. Біологічно активна речовина, антибіотик, що продукується бактеріями роду Lactobacillus; має властивість пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів.
2. Фармацевтичний препарат або біологічний засіб на основі цієї речовини, що застосовується в медицині та ветеринарії для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими до нього мікробами.
Лактотропоцит — це клітина аденогіпофізу (передньої частки гіпофізу), що синтезує та секретує пролактин — гормон, який стимулює розвиток молочних залоз під час вагітності та лактацію після пологів.
Лактофлавін — застаріла назва вітаміну B₂ (рибофлавіну), органічної сполуки, що міститься в молоці та інших продуктах і є життєво необхідною для нормального обміну речовин і функціонування організму.
Лактоцит — клітина залозистої тканини молочної залози, що відповідає за синтез та секрецію молока.
Який виробляє та виділяє молоко (про ссавців, переважно про жіночих особин).
Який перебуває в періоді годування грудьми, годує дитину власним молоком (про жінку).
1. Прикметник, що стосується лакування — технологічного процесу покриття поверхні виробу лаком для надання захисних, декоративних або інших властивостей.
2. Призначений, використовуваний або пов’язаний з нанесенням лаку (наприклад, лакувальна машина, лакувальний відділ, лакувальні матеріали).
1. Майстер, який займається лакуванням (покриттям лаком) поверхонь, виробів або матеріалів.
2. Робітник на виробництві, що виконує операції з нанесення лакових покриттів.
1. Жінка, яка займається лакуванням (покриттям лаком) поверхонь, деталей або виробів як професія.
2. Робітниця на виробництві, що спеціалізується на операції нанесення лаку.
3. Машина, механізм або спеціальне обладнання для нанесення лаку.
1. Процес нанесення лаку на поверхню предмета для захисту, декоративного оздоблення або надання блиску.
2. У техніці та матеріалознавстві — створення захисного або декоративного покриття з лаку на виробах з металу, дерева, паперу тощо.
3. У поліграфії — обробка відбитків, палітурки або паперу спеціальним лакувальним складом для підвищення якості зображення, міцності або естетичного вигляду продукції.
1. Покривати поверхню предмета лаком для надання блиску, захисту від зовнішніх впливів або декоративного ефекту.
2. У техніці та реставрації: заповнювати порожнини, тріщини або нерівності на поверхні спеціальним складом (лаком, шпаклівкою) перед подальшою обробкою.
3. У переносному значенні: надавати чому-небудь вигляду завершеності, гладкості, приховуючи недоліки; прикрашати дійсність.