Бура водорість класу феофітових, що має вигляд широких пластинчастих смуг завдовжки до 20 м, поширена в холодних морях, промислова морська рослина, яку використовують у харчовій промисловості, медицині та як добриво; морська капуста.
-
ламінарний
1. (у фізиці, гідроаеромеханіці) такий, що стосується спрямованого, впорядкованого, шаруватого руху рідини або газу без завихрень і перемішування; протилежне — турбулентний.
2. (у техніці, біології) що має структуру тонких шарів, пластин або плит, розташованих паралельно один одному; шаруватий, пластинчастий.
3. (у медицині, клінічній практиці) що забезпечує стерильні умови за допомогою спрямованого фільтрованого потоку повітря (наприклад, ламінарна шафа, ламінарний потік).
-
ламінарність
1. Фізична властивість рідини або газу, при якій їх потік відбувається впорядковано, без завихрень, шарами, що не змішуються між собою.
2. У техніці та інженерії — стан або режим течії, що характеризується впорядкованим, шаруватим рухом середовища, протилежний турбулентності.
-
ламінат
1. Штучний багатошаровий матеріал для покриття підлоги, що складається з основи з деревноволокнистої плити, декоративного шару з нанесеним зображенням дерева, каменю чи іншого матеріалу та захисного верхнього шару зі смоли.
2. Власна назва торгової марки або конкретного виду такого підлогового покриття.
3. Технологічний процес облицювання (ламінування) поверхні захисним пластиковим або плівковим шаром для надання міцності, гладкості та декоративного вигляду.
-
лакотканина
Лакотканина — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі (до 2020 року — у Тлумацькому районі).
-
лакофарба
1. Рідка суміш лаку з пігментами, що використовується для фарбування та захисту поверхонь, утворюючи після висихання міцну, переважно блискучу плівку.
2. Загальна назва для різних видів покриттів, що поєднують властивості лаку (утворення плівки) та фарби (насичений колір), наприклад, емалеві, алкідні, нітроцелюлозні фарби.
-
лакофарбовий
1. Який стосується лакофарбових матеріалів (лаків, фарб, емалей тощо) або виробництва, застосування цих матеріалів.
2. Який виготовлений з використанням лакофарбових матеріалів або покритий ними.
-
лакримальний
1. Стосовний до слізної залози або пов’язаний з нею (наприклад: лакримальна кістка, лакримальний канал).
2. У фізіології — що стосується виділення сліз або викликає сльозотечу (наприклад: лакримальна рідина).
-
лакриматор
1. Спеціальна речовина, що подразнює слизові оболонки очей та викликає рясне сльозотечу; застосовується як бойова отруйна речовина несмертельної дії або для розгону натовпу.
2. Пристрій (балончик, граната), що містить таку речовину та використовується для самооборони або правоохоронними органами.
-
лакриматори
Лакриматори — речовини, що викликають сильне сльозотечу та подразнення очей, використовуються як засіб самооборони (наприклад, у газових балончиках) або для розгону натовпу.
Лакриматори — застаріла назва сльозогінних речовин, що застосовувалися як бойові отруйні речовини.