лакофарба

[lɑkofɑrbɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Рідка суміш лаку з пігментами, що використовується для фарбування та захисту поверхонь, утворюючи після висихання міцну, переважно блискучу плівку.

  2. (Техніка) –

    Загальна назва для різних видів покриттів, що поєднують властивості лаку (утворення плівки) та фарби (насичений колір), наприклад, емалеві, алкідні, нітроцелюлозні фарби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лакофарба, р. лакофарби, д. лакофарбі, з. лакофарбу, о. лакофарбою, м. лакофарбі, к. лакофарбо

Більше записів