• лансьє

    1. Старовинний французький парний танець у повільному темпі з трьохдольним розміром, що виконувався на балах у XIX столітті; музика до цього танцю.

    2. Музичний твір у ритмі однойменного танцю, призначений для виконання на музичних інструментах.

  • лантан

    Хімічний елемент з атомним номером 57, м’який, пластичний, сріблясто-білий метал, що належить до лантаноїдів; позначається символом La.

    Рідкісний мінерал, оксид лантану та інших рідкісноземельних елементів.

  • ландшафтний

    1. Стосований до ландшафту, властивий ландшафту; пов’язаний з вивченням, формуванням або охороною ландшафтів.

    2. Призначений для облаштування, художнього оформлення територій (про рослини, будівлі, споруди тощо).

  • ландшафтник

    Ландшафтник — фахівець у галузі ландшафтного дизайну, ландшафтної архітектури або садово-паркового господарства, який займається проектуванням, створенням та обслуговуванням зелених насаджень, парків, скверів, присадибних територій.

    Ландшафтник — робітник, який безпосередньо виконує роботи з благоустрою та озеленення територій (посадка рослин, улаштування газонів, доріжок тощо).

  • ландшафтознавець

    Фахівець у галузі ландшафтознавства, який вивчає структуру, динаміку, просторову організацію та взаємозв’язки природних і антропогенних ландшафтів.

  • ландшафтознавство

    Галузь фізичної географії, що вивчає ландшафтну сферу Землі, її структуру, динаміку, просторову організацію та розвиток; наука про ландшафти.

  • ландшафтознавчий

    1. Стосується ландшафтознавства — галузі знань, що вивчає ландшафти, їхню будову, динаміку, функціонування та розвиток.

    2. Призначений для вивчення або дослідження ландшафтів.

  • ландшафтотерапія

    Метод лікування та оздоровлення, заснований на цілеспрямованому використанні цілющих властивостей природного середовища (повітря, клімат, вода, рослинність, естетичні краєвиди) для покращення психофізіологічного стану людини.

  • ландштурм

    1. У Німеччині, Австро-Угорщині та деяких інших країнах у XIX — початку XX століття — ополчення, третя черга резерву армії, що формувалася з військовозобов’язаних старших вікових категорій для несення тилової та гарнізонної служби, а також для поповнення діючої армії під час війни.

    2. У Російській імперії під час Першої світової війни — загальна назва польових та резервних частин німецької та австро-угорської армій, сформованих з таких резервістів.

  • ландштурміст

    Ландштурміст — військовослужбовець ландштурму, ополчення другого чи третього розряду, яке скликалося в Австро-Угорщині та Німеччині під час Першої світової війни для допомоги регулярній армії, часто з осіб старших призовних віків.

    Ландштурміст — у Російській імперії під час Першої світової війни: солдат ополчення, сформованого з тих, хто не підлягав призову до діючої армії за віком або станом здоров’я.