• лаокоон

    1. У давньогрецькій міфології — троянський жрець бога Аполлона (або Посейдона), який намагався попередити співвітчизників не ввозити в місто дерев’яного коня, залишеного ахейцями, за що був задушений разом із синами велетенськими зміями, посланими богами.

    2. Знаменита антична мармурова скульптурна група (бл. 50 р. до н.е.), що зображує смерть Лаокоона та його синів; шедевр елліністичного мистецтва, знайдений у Римі в 1506 році, зберігається у Ватиканських музеях.

    3. Переносно — символ марної, трагічної боротьби з невблаганною долєю або непереборною силою.

  • лаомедонт

    1. У давньогрецькій міфології — цар Трої, син Іла, батько Пріама, Гесіони та інших дітей, відомий своєю зрадливістю: обманув Аполлона і Посейдона, які будували троянські мури, а також Геракла, що врятував його дочку Гесіону від морського чудовиська.

    2. Переносно — про зрадливу, віроломну, невдячну людину, яка не виконує обіцянок або відплачує злом за добро.

  • лаонома

    1. Лаонома — власна назва стародавнього міста в Греції, столиці області Фокіда, відомого в античній літературі та історичних хроніках.

    2. Лаонома — власне ім’я жіночого роду з грецької міфології, одна з дочок амазонки, згадувана в переказах про героїв.

  • лаосець

    Представник основного населення Лаосу, що належить до лаоської етнічної групи та/або є громадянином Лаоської Народно-Демократичної Республіки.

    Уроженець або мешканець держави Лаос незалежно від етнічної приналежності.

  • лаоска

    1. Жінка або дівчина, яка є представницею народу лао, основного населення Лаосу, або громадянка цієї країни.

    2. Представниця однієї з етнічних груп, що проживають на території Лаосу.

  • лаосці

    1. Народ, основне населення Лаосу, що належить до тайської групи.

    2. Представники цього народу; жителі або уродженці Лаосу.

  • лаоський

    1. Стосунок до Лаосу, його народу, культури, мови або території.

    2. Стосунок до Лаоської Народно-Демократичної Республіки як держави.

  • лапароспленотомія

    Хірургічна операція, що полягає у розтині черевної порожнини (лапаротомія) з наступним розтином селезінки (спленотомія) з метою її ревізії, дренування або біопсії.

  • лапаротомія

    1. Хірургічна операція, що полягає у розтині черевної стінки для доступу до органів черевної порожнини та малого тазу з діагностичною або лікувальною метою.

  • лапароторакотомія

    Хірургічна операція, що полягає у послідовному розтині черевної та груднинної порожнин для доступу до органів живота та грудної клітки.