Значення
- (Історія) –
У давньогрецькій міфології — цар Трої, син Іла, батько Пріама, Гесіони та інших дітей, відомий своєю зрадливістю: обманув Аполлона і Посейдона, які будували троянські мури, а також Геракла, що врятував його дочку Гесіону від морського чудовиська.
- (Література) –
Переносно — про зрадливу, віроломну, невдячну людину, яка не виконує обіцянок або відплачує злом за добро.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лаомедонт, р. лаомедонта, д. лаомедонтові, з. лаомедонта, о. лаомедонтом, м. лаомедонті, к. лаомедонте