• абстрактний

    1. Відокремлений від конкретного, чуттєвого сприйняття; узагальнений, одержаний шляхом абстрагування, мисленнєвого відволікання від несуттєвих властивостей предмета чи явища.

    2. Теоретичний, відірваний від життя, практики; неконкретний, нечіткий.

    3. (У мистецтві) Такий, що відображає дійсність узагальненими формами, позбавленими прямого зображення реальних предметів; нерепрезентативний.

  • абстрактно-сексуальний

    1. (у мистецтві) що поєднує абстрактні форми з еротичними або сексуальними асоціаціями, натяками чи символікою, створюючи художній образ, спрямований на виклик відчуття чуттєвості через нефігуративні засоби.

    2. (у психології та культурології) що стосується неявного, непрямого чи символічного вираження сексуальності, позбавленого конкретних фізичних форм, але спрямованого на унаочнення енергії, бажання чи привабливості на концептуальному рівні.

  • абстракціоністка

    1. Жінка-художниця, яка працює в стилі абстракціонізму, тобто створює твори образотворчого мистецтва, що відмовляються від зображення реальних предметів і форм на користь поєднання геометричних фігур, кольорових плям, ліній тощо для вираження ідей та емоцій.

    2. Послідовниця або прихильниця абстракціонізму як напряму в мистецтві.

  • абсурдист

    1. Послідовник або представник абсурдизму — філософської течії або літературно-мистецького напряму, що акцентує на безглуздості, ірраціональності людського буття та відсутності об’єктивного сенсу в світі.

    2. Автор, чия творчість (літературна, драматична, художня) ґрунтується на естетиці абсурду, використовує логічні розриви, парадокси, безглузді ситуації для розкриття певних ідей або створення специфічного ефекту.

    3. Людина, яка в житті чи поведінці навмисно дотримується абсурдних, позбавлених звичайної логіки принципів; той, хто схильний до абсурдних вчинків або міркувань.

  • абцуг

    1. У картярській грі — чергування ходів гравців, порядок здавання карт або право першого ходу, що визначається за домовленістю або жеребом.

    2. Розм. Послідовність, черговість дій або подій у певному процесі.

  • абшитування

    Абшитування — історичний термін, що означав офіційне звільнення (відставку) військовослужбовця з армії, зазвичай з наданням відповідного письмового документа — абшиту.

    Абшитування — дія за значенням дієслова “абшитувати”; процес отримання абшиту (відставки, звільнення).

  • абшитуватися

    1. (іст.) Отримати відставку з військової служби, звільнитися з армії.

    2. (перен., заст.) Звільнитися від якихось обов’язків, відмовитися від чогось, покинути щось.

  • ава

    1. У комп’ютерній термінології — скорочене позначення аватара, тобто графічного зображення, яке представляє користувача в інтернет-середовищі (на форумах, у соціальних мережах, іграх тощо).

    2. У мовленні ІТ-фахівців та користувачів — розмовний варіант слова “аватар” або “аватарка”.

  • авакум

    1. Авакум — чоловіче ім’я, українська форма біблійного імені Аввакум, що походить від давньоєврейського імені Хаваккук (обіймати).

    2. Авакум — один з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, автор Книги пророка Авакума в Біблії.

    3. Авакум — церковнослов’янська та українська (застаріла) форма імені протопопа Аввакума Петрова (1620–1682), духовного лідера старообрядців у Росії, відомого церковного діяча та письменника.

  • авакумівна

    Авакумівна — жіноча форма від імені Авакум, що вживається як по батькові; відповідає російському по батькові “Авакумівна”. Наприклад: Марія Авакумівна.