Словник Української Мови
Буква
1. Який існує в реальності, має чіткі, відчутні ознаки та може бути сприйнятий органами чуття; реальний, предметний, матеріальний.
2. Чітко визначений, окреслений, певний, а не загальний чи абстрактний; що стосується певної особи, предмета, явища чи фактичного стану речей.
3. (У логіці та філософії) Що відображає предмет або явище в сукупності його властивостей та зв’язків, на відміну від абстрактного, що виділяє окремі ознаки.
Приклад 1:
Такі результаті, природно, надають загальну інформацію щодо умов,методів та напрямків управління логістикою на підприємствах; тим не менше вони становлять реальний та конкретний вираз сучасного стану справ у сфері логістичного обслуговування в Польщі. Вони також є в значному спрощенні своєрідною мапою взаємозв’язків між організацією, організаційною структурою та величиною інвестицій, доходів та польських витрат підприємств, які задіяні в якості інтегральних ланок міжнародних ланцюгів поставок.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Конкретний вигляд функції зал е- жить від роду газу ( )0m і від параметра стану ( )T . Графік функції ( )υf наведений на рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Рівняння Шредінгера дає змогу знайти не тільки конкретний вигляд функ- ції ( )t,z,y,xΨ у заданому зовнішньому полі ( )t,z,y,xU , а й в и з н а ч и т и ї ї з м і н у з часом t Ψ ∂ ∂ . О тже, рівняння Шредінгера виступає як свого роду „причина” того, який вигляд має Ψ – функція в тому чи іншому випадку і як вона змінюється з ч а- сом.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”