конкретика

[konkrɛtɪkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Конкретика — те, що існує реально, має чіткі, певні ознаки та властивості; конкретне явище, факт або обставина, на відміну від загальних міркувань або абстракцій.

  2. Конкретика — сукупність конкретних, практичних деталей, фактів або даних щодо якоїсь справи, питання чи ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конкретика, р. конкретики, д. конкретиці, з. конкретику, о. конкретикою, м. конкретиці, к. конкретико

Більше записів